пр. Московский 52, 4 этаж, Харьков, Украина, тел. +38(057)7319580

 

Felix, qui potuit rerum cognoscere causas
Главная » Публикации » Контроль за використанням землі. Можливі наслідки

Контроль за використанням землі. Можливі наслідки

Статья Константина Носова для издания "Юридична газета" 

У всі часи та майже у всіх народів було особливе ставлення до землі. Навіть тепер, у вік найсучасніших технологій, земля не втратила свого значення для існування людини. Саме тому і Конституція України, і Земельний кодекс України визначають землю як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави.

На сьогодні існує ціла низка законодавчих актів, які спрямовані на реалізацію цього принципу та регулюють правовідносини, пов’язані із використанням та охороною землі. Основними серед них є Земельний кодекс України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від  25.06.1991 № 1264-XII, «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV, «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV. 

Законом № 963 встановлено, що основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель виконують Державна інспекція сільського господарства України, Державна екологічна інспекція України, Міністерство аграрної політики та продовольства України. Повноваження названих органів виконавчої влади визначаються їх Положеннями, затвердженими указами Президента України.

На практиці, землевласникам та землекористувачам найчастіше доводиться мати справу саме із посадовими особами територіальних підрозділів Державної інспекції сільського господарства України та Державної екологічної інспекції України. Так, Держсільгоспінспекція здійснює державний контроль у частині:

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;

- дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

- додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держекоінспекція здійснює державний контроль за додержанням законодавства про використання та охорону земель щодо:

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог  при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій;

- ведення будівельних,  днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Вищезазначені контрольні заходи здійснюються у т.ч. шляхом проведення перевірок. За результатами перевірок, у разі виявлення порушень, посадові особи контролюючого органу складають акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення (за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення) та припис щодо усунення виявлених порушень.

Одними із найпоширеніших видів порушень, пов’язаних із використанням землі є забруднення (засмічення) земель внаслідок несанкціонованого розміщення промислових, побутових (та інших) відходів та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Перевірки з питання забруднення земель здійснює Держекоінспекція, а зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу – Держсільгоспінспекція.

Якщо із засміченням ситуація є більш-менш ясною, то стосовно зняття ґрунтового покриву треба нагадати, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Дозвіл не вимагається у випадках переміщення ґрунтового покриву на земельній ділянці, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів (Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1).

Зняття ґрунтового покриву буде вважатись правопорушенням виключно у випадку, якщо такий покрив буде характеризуватись родючістю. Відповідь на запитання, чи є земельний покрив родючим, може надати агрохімічне дослідження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Результатом агрохімічного дослідження є отримання агрохімічного паспорта. Необхідність проведення агрохімічного дослідження зумовлено тим, що у випадку визнання ґрунту не родючим – дозвіл на його зняття не потрібний, а в іншому випадку – для отримання цього дозволу необхідно надати агрохімічний паспорт земельної ділянки.

Діючим законодавством передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення земельного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Розмір заподіяної шкоди розраховується відповідно до затверджених методик. Так, Постановою КМ України від 25.07.2007 № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджена Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Розмір шкоди може бути використаний для кваліфікації дій посадових осіб землевласника або землекористувача як відповідного злочину. Матеріали перевірки про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину, передаються до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства. Крім того, у випадку відмови порушника добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення земельного законодавства, матеріали перевірки із розрахунком шкоди передаються органу прокуратури для стягненню шкоди у судовому порядку. Слід звернути увагу на певну специфіку визначення підстав для розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Як зазначено в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110, підставою для здійснення розрахунку шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

При цьому, як роз’яснив Пленум Вищого господарського суду України в постанові від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», саме сукупність вищезазначених документів може підтвердити факт правопорушення.

Вищезазначені наслідки порушення земельного законодавства не є вичерпними, органи Держсільгоспінспекції можуть вносити у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків, припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону тощо. А до компетенції Держекоінспекції входить прийняття рішень про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (як-то зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів).

З огляду на наведене, порушення порядку використання землі може тягнути за собою дуже серйозні наслідки – адміністративну, майнову, кримінальну відповідальність, зупинення діяльності підприємств та перспективу бути втягнутим у судовий спір з приводу розірвання договору на право користування землею (для землекористувача).

З огляду на вищевикладене, для належного захисту своїх прав власниками та користувачами земельних ділянок необхідно бути обізнаними із порядками організації та проведення органами Держекоінспекції (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464) та Держсільгоспінспекції (наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312) перевірок суб'єктів господарювання. Крім того, слід звернути увагу, що під час організації та проведення перевірок вищевказані органи повинні додержуватись положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, оскільки на предмет таких перевірок розповсюджується сфера дії цього закону. Тобто, на законодавчому рівні порядок проведення перевірок зазначеними органами є у певній мірі унормованим, але непоодинокими є випадки, коли посадові особи контролюючих органів на визначений порядок уваги не звертають.

Так, почастішали випадки, коли на адресу землекористувача або землевласника посадовою особою Держсільгоспінспекції направляється клопотання про надання документів та іншої інформації, необхідних за здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель. При цьому, в клопотанні міститься попередження про адміністративну відповідальність за невиконання законних розпоряджень посадових осіб Держсільгоспінспекції. Такі дії контролерів є протиправними, оскільки реалізувати надане їм право на одержання документів стосовно предмету контролю вони можуть виключно під час проведення перевірки, таке положення закріплено в Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.05.2005 №132.

Підсумовуючи вищевикладене, хотілось би зазначити, що кожен землевласник та землекористувач повинен усвідомлювати, що дотримання вимог земельного законодавства є насамперед запорукою здоров’я та добробуту майбутніх поколінь. Водночас юристу слід знати вимоги законодавства про контроль за використанням земель, щоб ефективно захищати інтереси землевласника або користувача у тих випадках, коли державні органи зловживають своїми правами або перевищують надані їм повноваження.

 

«Юридична газета» №40 (330) від 02 жовтня 2012 року

design by Andrew Grachev
СКИДКА 20%