пр. Московский 52, 4 этаж, Харьков, Украина, тел. +38(057)7319580

 

Felix, qui potuit rerum cognoscere causas
Главная » Публикации » В бочці митних правил - забагато дьогтю

За півтора місяці дії новий Митний Кодекс справив на підприємців та експертів неоднозначне враження.

З одного боку аналітики називають його найбільш вдалим з усіх чотирьох прийнятих діючою владою кодексів - Податковий, Бюджетний, Кримінального-процесуальний, і власне Митний.

МК уніфікував десятки розрізнених законодавчих актів і адаптував більшість митних правил до європейських норм.

За результатами опитування, проведеного Державною митною службою України і Американською торгівельною палатою, 50% респондентів назвали вплив нового МК на ведення бізнесу "позитивним", майже 47% відповіли "без змін".

І лише 3% респондентів вважають, що новий кодекс вплинув на ведення бізнесу негативно. Опитування проводилось серед членів-компаній Палати - усього їх 602.

З іншого боку, такі результати видаються не зовсім об’єктивними, адже кодекс надав митникам додаткові важелі тиску на підприємців і створив нові можливості для корупції. Окрім того він не повністю узгоджений з положеннями чинного Податкового кодексу, що змушує бізнес нести збитки.

Людський фактор

За спостереженнями опитаних "Реальною економікою", з 1 червня кодекс не запрацював на повну силу.

"В останні дні дії старого кодексу ситуація на митниці була спокійною - мовляв, все одно нічого не зміниться. Якщо в ДМСУ в перші тижні роботи документа вже була сформована позиція по багатьох суперечливих питаннях, то у регіонах досі спостерігається "розбрід і хитання", - розповідає Оксана Кобзар, партнер Юридичної фірми FELIX.

Перше питання, яке виникло, розповідає експерт, стосувалося визначення митної вартості, яка визначалася за старим кодексом напередодні вступу в силу нового. Офіційних роз'яснень з цього приводу від ДМСУ не надходило.

Ходили чутки, що на селекторних нарадах митникам сказали не приймати такі рішення до уваги. На місцях співробітники митниці діяли по-різному, часто навіть по відношенню до різних частин однієї партії товару.

Деякі декларанти після вступу в силу нового МК подали по "відкоригованих" партіях нову декларацію. І товар був оформлений митницею за ціною контракту.

За словами юриста, багато співробітників митниці не бажають розбиратися у положеннях нового Митного кодексу, і постійно шукають в ньому норми, за допомогою яких можна було б викручувати руки імпортерам.

"Виконуючи митні процедури по-старому, митники прикриваються, наприклад, пунктом п’ятим перехідних положень МК. Згідно з цим пунктом, заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, не завершені до дня вступу в силу нового МК, повинні завершуватися у старому порядку", - відзначає Оксана Кобзар.

Таке розпливчасте формулювання співробітники митниці тлумачать на свій лад. Наприклад "Реальній економіці" відомий випадок, коли після введення в дію кодексу митники послалися на постанову №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів... та подання відомостей для її підтвердження".

Як відомо, ця постанова втратила чинність з першого червня. За інформацією РЕ конфлікт вище місцевого керівництва митниці не пішов.

Митна вартість - справа митників

До вступу в силу МК механізм визначення митної вартості був основною загадкою і проблемою для підприємців.

Кількість скарг від бізнесу на те, що митники визначають митну вартість згідно з закритою базою або ж встановлюють вартість за принципом аналогії - мовляв, десь-колись аналогічні товари ввозились саме за такими тарифами - зростала в геометричній прогресії.

З першого червня цього року механізм визначення митної вартості змінився, більшість маніпуляцій було ліквідовано.

По-перше, кодекс чітко визначив основним методом визначення митної вартості так званий перший метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Вартість можна визначати і за допомогою другорядних методів - на основі віднімання/додавання вартості, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів або за ціною договору ідентичних товарів.

Другорядні методи застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

По-друге, кодекс містить чіткий перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю.

Однак попри, здавалося б, цілком прозорий механізм визначення митної вартості, чиновникам все ж таки вдається напустити туману. Перш за все, відзначає Кобзар, мова йде про вимагання додаткових документів для підтвердження митної вартості (ч. 3 статті 53 МК).

За законом додаткові документи митники можуть вимагати тільки при наявності розбіжностей, явних ознак підробки і відсутності даних, що підтверджують всі складові митної вартості.

Окремі співробітники митної служби не змогли змиритися з тим, що тепер, щоб попросити додаткові документи, у них повинні бути підстави.

Наприклад, на початку дії кодексу був випадок, коли декларант після подачі вантажної митної декларації (ВМД) та підтверджуючих документів з'явився у митницю дізнатися, на якій стадії знаходиться оформлення товару.

У нього почали вимагати додаткові документи, посилаючись на наявність розбіжностей і ознак підробки, недостовірність інформації та документів. Інспектори не пояснили, які конкретно розбіжності, ознаки підробки вони помітили, і в чому конкретно полягає недостовірність.

За звичкою заповнивши самостійно горезвісну зворотну сторону декларації митної вартості (під час запиту додаткових документів щоб уникнути претензій з боку імпортера на ній ставиться надпис "Проведені консультації…згідно з МК" - РЕ), співробітники митниці вирішили для себе, що вони провели процедуру консультацій з декларантом.

"У випадку відмови декларантом підписати документ його просто не дають в руки, позбавляючи можливості оскаржити неправомірний запит документів", - розповідає Кобзар.

Шпаринку для втручання в процес визначення митної вартістю митникам забезпечила Верховна Рада - у червні цього року депутати внесли відповідні поправки у кодекс під № 4915-VI.

Згідно з ними, визначена декларантом вартість визначається "у тому числі за результатами консультацій з митним органом". Таким чином митники можуть використовувати своє "право консультацій" для того, щоб впливати на розмір митної вартості.

Саме цим вони і займаються. За словами віце-президента УСПП Максим Кунченко, дуже часто виникають випадки, коли на місцях деякі інспектори "забували" про порядок визначення митної вартості і брали за основу свою електронну базу, а не контракти про імпорт товарів.

Пост-аудит - головний "кошмарик"

На сьогодні підприємців понад усе лякає передбачений кодексом пост-аудит-контроль - можливість протягом трьох років перевіряти документи щодо надходження товару на територію країни і не лише на митниці.

Пост-аудит - не новація МК, в Україні він діяв і раніше. Однак після набуття чинності МК правила його проведення змінились.

По-перше, Кодекс обмежив термін проведення перевірки до 30 робочих днів, розповів "РЕ" Євген Заноза, партнер податково-юридичного департаменту Deloitte.

Якщо підприємство не надає на письмовий запит митних органів необхідних документів, відповідний термін може бути продовжений максимум на 15 робочих днів. Окрім того, за словами експерта, Кодекс дозволяє митним органам отримувати інформацію від страхових і банківських установ.

У разі виявлення невідповідності в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності, митники можуть вимагати відновлення бухгалтерського обліку. Підприємцям в свою чергу МК надає право вимагати від митників перевірки відомостей, які свідчать на користь підприємства.

Однак поки що застосування нового порядку пост-аудиту - справа майбутнього.

Експерти Deloitte відзначають, що на сьогодні в рамках пост-аудиту у більшості випадків проводяться перевірки митних оформлень, які відбулись до вступу в дію нового Митного кодексу. А вже розпочаті заходи з митного контролю завершуються за старими правилами.

В рамках пост-аудиту, як правило, митники шукають факти заниження митної вартості, перевіряють країну походження та коди товарів згідно з класифікатором зовнішньоекономічної діяльності.

"Практика показує, що в більшості випадків за результатами виїзної перевірки митним органом виставляються податкові зобов'язання, пов'язані з недостовірним декларуванням витрат на транспортування товарів, сплату роялті та вартості товару" - відзначає Євген Заноза.

За його словами, недостовірність відомостей про вартість товару митні органи підтверджують, зокрема, документами, наданими митними органами іноземних держав.

Для бізнесу пост-аудит у нинішньому вигляді - це можливі збитки при компенсації ПДВ.

За результатами перевірки митні органи зазвичай збільшують митну вартість і донараховують суми ПДВ і штрафу.

"Працівники митних органів запевняють, що на основі складеного ними коригування до митної декларації підприємство має право задекларувати суми такого доплаченого до бюджету ПДВ" - відзначає Дмитро Сушко, управляючий партнер PSP Audit.

У новому МК про такі ситуації не згадується. А ось думка податкової в даному питанні кардинально протилежна.

Оскільки при імпорті товару, документом, що засвідчує право на відображення сум ПДВ у складі податкової декларації, є митна декларація, то у підприємств немає підстав для збільшення податкового кредиту на підставі коригування до митної декларації, пояснює юрист.

На практиці, деякі підприємства взагалі не декларують і назавжди втрачають суми додатково нарахованого ПДВ при пост-аудиті.

В опозиції вважають, що саме пост-аудит стане тим майданчиком, на якому найзручніше митники зможуть тиснути на підприємців і вимагати хабарі.

 

За словами першого заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергія Терьохіна, пост-аудит надає митникам безліч можливостей для зловживання своїми повноваженнями.

"Вони зможуть безкінечно перевіряти бізнес", - говорить він. На відміну від європейського досвіду - де пост-аудит стосується лише великих підприємців, українське законодавство не забороняє перевіряти малий та середній бізнес.

Отож при бажанні митникам буде де розгулятися.

Кодекс на "перспективу"

Згідно зі звітом Громадської Ради Державної митної службі України (ДМСУ), який опинився у розпорядженні "Реальної економіки" містить 222 норми, реалізація яких можлива лише спільно з іншими актами законодавства: кодексами, законами України, постановами уряду, наказами Мінфіну та іншими документами.

"Сьогодні, в силу різних причин, поряд з прямими нормами кодексу діє лише певна частина постанов уряду, відомчих нормативно-правових актів з числа тих, що вимагаються нормами кодексу, які посилаються на інші закони та постанови. Але частина з них ще у розробці" - розповідає голова Громадської Раді ДМСУ Олег Платонов.

За даними Громадської Ради 172 з відсильних норм МК потребує прийняття нових нормативно правових актів.

Деякі положення кодексу потребують суттєвого доопрацювання. Так, на думку експертів, розділ Митного кодексу, присвячений порушенням митних правил, далеко відстав по своїй суті від інших позитивних нововведень кодексу.

"Жодна із санкцій відповідних статей Кодексу не містить верхньої та нижньої межі накладення штрафу, у той час як застосування конфіскації за більшістю статей не має альтернативної санкції", - відзначає співголова Комітету з питань митної політики Американської торгівельної палати Ігор Даньков.

Внаслідок цього, за його словами, орган, що розглядає справу про порушення митних правил, позбавлений можливості застосувати стягнення, що відповідало б ступеню серйозності порушення.

А це суперечить вимогам Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Втім, уряд покладає на кодекс великі надії. Міністр фінансів Юрій Колобов впевнений, що в подальшому обсяги митних надходжень до бюджету будуть тільки зростати. І нові митні правила всіляко цьому сприятимуть.

За словами глави ДМСУ Ігоря Калетніка, у 2012 році митниця має перерахувати до держбюджету 137 мільярдів гривень. За перше півріччя до держбюджету надійшло вже 61 мільярд гривень митних платежів, що на 25,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Виконати заявлений план митникам буде нелегко - для цього потрібно закрити усі хвости з підготовки нормативно-правової бази і якомога більше стимулювати імпорт.

Сайт "Реальна економіка"

 

 

 

 

 

 

design by Andrew Grachev
СКИДКА 20%