пр. Московский 52, 4 этаж, Харьков, Украина, тел. +38(057)7319580

 

Felix, qui potuit rerum cognoscere causas
Главная » Публикации » Як організувати діяльність на ринку юридичних послуг?

Як організувати діяльність на ринку юридичних послуг?

Коментар Оксани Кобзар для видання «Юридична газета»

Адвокатське об’єднання чи юридична фірма? Створюємо гібрід

2012-й і 2013 роки стали для адвокатури часом змін: 20-річна невизначеність урешті-решт закінчилася невідворотним реформуванням згідно з новим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Що ж він приніс? Практично всі були впевнені, що настає адвокатська монополія, практично всі до цього готувалися, ті, хто ще не був адвокатом, дружно складали іспити. В Україні близько 120 тис. юристів, у тому числі 37 тис. адвокатів. При цьому щороку отримують дипломи близько 12 тис випускників юридичних ВНЗ. Тобто на 120 тис. юристів припадає приблизно 80 тис. юристів і близько 40 тис. адвокатів. Тож у разі, якщо вся армія юристів подасться в адвокати, постає питання про кваліфікацію.

Дещо про форми здійснення професійної діяльності

На щастя чи на жаль, законодавець зробив монополію адвокатів лише в рамках кримінального процесу - були прийняті норми КПК, згідно з якими захисником може бути тільки адвокат. Отже, ми маємо монополію адвокатів на роботу в рамках кримінального процесу, з огляду на відсутність кваліфікації. Одразу було зрозуміло, що комісії будуть відсівати юристів, які ще не встигли стати адвокатами, проте про неконкурентоспроможність на ринку, в силу якої юристам важко пробиватися в адвокати, на наш погляд, говорити недоречно. Відповідно, певний фільтр і штучне обмеження адвокатури - це, скоріше, наслідок проблематичного минулого, адже складання адвокатського іспиту було і залишається справою важкою як технічно, так і з погляду Нервового напруження. І впровадження законодавчих новел методом проб і помилок, як це відбувається у нашій країні, не додає наснаги бажаючим протиснутися у щільні лави адвокатів.

Але повернемося до ситуації на рин­ку юридичних послуг. Як і раніше, тут присутній дуалізм: поділ ринку на дві групи - юристів і адвокатів, тобто застосування єдиних стандартів до представників юридичних професій неможливе.

Що стосується типів сценаріїв відносно форм адвокатської діяльності, таких сценаріїв з самого початку пропонувалося три: консервативний, змішаний і ліберальний.

Консервативний сценарій - це здійснення адвокатської діяльності в рамках адвокатських кабінетів після створений адвокатських об’єднань, робота в рамках підприємницьких товариств при такій організації професійної діяльності не є можливою.

Змішаний сценарій передбачає здійснення адвокатської діяльності в рамках адвокатських об'єднань, офісів і кабінетів, а також у рамках підприємницьких товариств.

Ліберальний сценарій не терпить обмежень щодо організації діяльності спільноти, найму адвокатів тощо.

Проте законодавець був дуже консервативний щодо форм здійснення адвокатської діяльності: адвокатське об’єднання, адвокатське бюро і індивідуальна діяльність.

Утім, навіть украй консервативний сценарій, що б не відбулося - неможливість здійснення адвокатської діяльності в рамках всіх існуючих форм, неможливість найму, а також складність відносин з клієнтом, - не завадить застосуванню креативного підходу українського юриста в пошуках найзручнішого способу спрощення діяльності.

Юридичний ринок пішов наступним шляхом: традиційно 50% ринку- це юридичні фірми або у формі ТОВ, або приватні адвокатські об’єднання. Але з’явилася третя форма (такий собі «Пантін Про-Ві» від юриспруденції) - два в одному, так звана змішана форма.

Дещо про комплексний сервіс 

Що робить традиційна юрвдична фірма на юридичному ринку? На наш погляд, вона займається комплексним обслуговуванням, особливо це актуально, коли йдеться про комплексний супровід проектів. Тобто це не просто консалтинг, це зазвичай саме два в одному, конструктивний процес. Багато фірм, як правило, вже мають або на партнерських засадах, або на засадах аутсорсингу, або на інших підставах адвокатів, які займаються кримінальним процесом.

Реформа кримінального процесу та гуманізація законодавства у контексті економічних злочинів не могла не призвести до такої нагальної потреби, не кажучи вже про завжди оригінальну інтерпретацію норм закону вітчизняними податковими органами. Усе це було б смішно, якби не було сумно, і для українського ринку юридичних послуг вилилося у надзвичайний попит на адвокатів та практичне припинення існування бутікових компаній. Якщо в 2011-2012 роках ми досить жваво обговорювали поглиблення спеціалізацій, і це цілком відображало тренди розвитку західного юридичного бізнесу, то тепер ми фактично зробили крок назад, до комплексного підходу.

Багато бізнес-тренерів, що співпрацюють з українськими юридичними компаніями, схильні до негативної оцінки подібної практики, однак маємо те, що маємо.

Сучасна адвокатура очами клієнта

Щодо погляду клієнта на ситуацію, що склалася, безумовно, іі фірми, які орієнтуються на тенденцію, уже мають адвокатів або працюють у формі адвокатських об’єднань, отримали низку преференцій і переваг. У чому ж вони полягають?

Це насамперед адвокатська таємниця, яка не поширюється на юриста без свідоцтва, а отже - гарантії захисту клієнта, право на адвокатський запит, який посилився у статусі й тепер вже може загрожувати штрафом для особи, яка проігнорувала такий адвокатський запит. Це, безумовно, і додаткові гарантії під час обшуку, перевірки документів. У випадку, припустимо, проведення обшуку адвоката, тепер уже обов’язково повинен бути присутнім представник Ради адвокатів регіону. Тобто адвокатура отримала додатковий контроль з боку органів адвокатського управління в плані захисту професійних учасників спільноти.

Гібрид на ринку юридичних послуг

Повертаючись до «змішаної форми» існування юридичного бізнесу (адвокатське об’єднання + юридична фірма), розглянемо, як це відбуваєть­ся на практиці. Юридична фірма має клієнтів, партнерів, персонал, бухгалтерські нюанси торгової марки, а адвокатське об’єднання, зі свого боку, має майже тих же партнерів, практично тих же клієнтів, трохи менше персоналу, а отже, майже не укладає трудових договорів; бухгалтерія в обох збігається, торгова марка одна і та сама, і ці два юридичних бізнеси розташовано в одному приміщенні.

Таким чином, замість того, щоб рухатися від складного до простого, як робить весь юридичний світ, Україна рухається якнайскладнішим шляхом. Ситуація, як у старому радянському фільмі: це не я рухаюся проти течії, це вона рухається проти мене. Ну і як тут не згадати про постсоціалістичне минуле? Є, щоправда, і більш приємний орієнтир.

Усі ми любимо поговорити про англійські суди і англійське право, і хоча прецеденти нашій правовій системі не властиві, захоплюємося тим, як за такої складної системи організовано правовий захист і представництво інтересів у судах цієї традиційної в багатьох сенсах (у тому числі і в юридичному) країни. Так от, у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії адвокатський стан ділиться на баристерів, соліситорів і атгорнеїв, причому всі вони є представниками юридичної професії і чудово почуваються у системі складних взаємин «клієнт - юридичний радник».

Зауважимо, що національна адвокатура Англії створена в 1285 році на основі законодавчого акта короля Едуарда І, відповідно до якого всіх судових захисників поділяли на дві великі групи: адвокатів – баристерів (barristers) і стряпчих – атгорнеїв (attornies) та соліситорів (sollicitors).

З філософської точки зору, дуже схвальне прагнення: замість того, щоб утікати від української юрисдикції до ритуальних файвоклоків та почесних суддів у кумедних перуках, створити собі англійську схему в мініатюрі. Проте заходити, мабуть, треба було не з того боку, та й рівняння на перерозподіл функцій у представників британської юридичної професії виглядає у контексті українських реалій притягнутим за вуха, адже наша адвокатура тільки нещодавно почала говорити про свою історію, і білих плям у цій розмові ще й досі вистачає. Та й король Едуард не має до нас жодного стосунку, натомість ми мали б відроджувати власні традиції, зважаючи на різницю культур, яка, до речі, дуже чітко простежується на підході до принципу незалежності судової влади, розуміння та винищення поняття корупції тощо. Отже, йдеться радше про колишній доробок на шляху до соціалізму, який вилазить Україні боком, про економічну нестабільність, яка провокує юристів до змін спеціалізації, пристосування до нових трендів, які часто суперечать одне одному.

Більшість бізнес-консультантів, які мають справу з вітчизняними юристами, схильні негативно сприймати таку ситуацію на ринку юридичних послуг. Про що свідчить, наприклад, те, що американські юристи з ранку до ночі займаються трудовими спорами у Силіконовій долині і мають з цього зиск? Насамперед про розвиненість юридичного ринку та суспільних відносин, про високу ефективність їх регулювання. В України тими ж самими спорами на життя не заробиш. Та про що взагалі говорити, коли існує таке поняття, як «біла зарплата», і безпосередньо з ним знайомі хіба що 10% від загальної маси працевлаштованих в країні осіб. Якщо розвивати цю тему далі, неодмінно перейдемо до аналізу податкового законодавства, а там недалеко вже й до суто економічних питань, які - знову ж таки - неодмінно стосуватимуться аспектів залучення інвестицій в економіку країни, а це вже палиця на два кінці, оскільки всі ми знаємо про несприятливий інвестиційний клімат нашої Вітчизни. Розрубати цей Гордіїв вузол необхідно якомога скоріше, і самою реформою адвокатури обійтися не вдасться.

Погляньмо лишень, до чого призвели такі намагання! Юрист в Україні - універсальний солдат. Сьогодні він обслуговує злиття двох банків, а завтра до нього звертається голова правління, який потрапив у ДТП. І в кращому випадку ця справа опиняється на столі в аутсорсера, але сам факт того, що такого рівня спеціаліст замислюється над тим, аби запропонувати клієнтові комплексне вирішення правових питань, факт того, що такого рівня спеціаліст змушений замислюватися над тим, щоб не дай Боже не втратити клієнта, свідчить і про правову неосвіченість, відповідно, клієнта, і про жорстоку конкуренцію на ринку, і про низький рівень толерантності серед гравців юридичного ринку.

Але це ніщо порівняно з одним очевидним спостереженням: не можна бути кращим у всьому. Такий от «спеціаліст широкого профілю» - це так само надбання радянського минулого, коли талановита людина мала бути талановитою в усьому, і сьогодні читала Ніцше, а завтра ставила новий робітничий рекорд. Виховуючи з юриста таку от надлюдину, ставлячи перед ним непосильні задачі, ми робимо крок до погіршення якості юридичних послуг в Україні, тому що коли людина переживає за прийдешній день, всі її сили спрямовані на вирішення нагальних задач, а отже, про поглиблення знань в одному конкретному напрямку не йдеться, а йдеться про комплексні знання і стрибки по верхах вітчизняного законодавства. Кажуть, якщо людина - добрий спеціаліст в своїй галузі, без роботи вона не залишиться. Усе це працює для юристів, які заробили собі ім’я ще за радянських часів, проте і вони відчувають на собі тиск сучасності, не кажучи вже про тих, хто не має наразі змоги заробити собі ім’я, адже ринок диктує свої вимоги, ринок розпещує клієнта, замість того, щоб виховувати в нього правову свідомість, і в результаті клієнт, який не здатний усвідомити, що якість коштує грошей, іде туди, де дешевше і де простіше, тобто - у нашому випадку - комплексно.

Резюме 

Таким чином, чи то ваше справжнє обличчя - адвокатське об’єднання, чи то фірма, але факт залишається фактом: жити в реаліях нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не будучи дволиким Янусом і не маючи двох форм діяльності, дуже важко. Є вкрай невелика кількість (близько 10%) фірм, які працюють традиційно - у форматі або адвокатських об’єднань, або юридичних фірм. їх меншість, і вони зазнають певних труднощів у контексті структурування відносин: усередині себе, з наймом персоналу тощо.

І окрім питання, до чого призведе таке роздвоєння особистості, цікавим також є питання позиціонування такого гібриду на ринку. Якщо з адвокатськими бюро та об’єднаннями все більш-менш зрозуміло, так само, як і з бюро патентними, то абревіатура юридичної фірми (ЮФ) і раніше викликала цікавість до організаційно-правової форми - чи це ТОВ? Теж саме з правовою групою (ПГ): йдеться якраз про змальований вище гібрид адвокатського бюро з юридичною фірмою?

Чому б не називати речі своїми іменами? Чи не тому, що як корабель назвеш, так він і попливе? Про те, як організувати діяльність на юридичному ринку та як назвати структуру, що з цій організації утвориться, «Юридична газета» поцікавилася в лідерів ринку, тож, сподіваємося, прийнятну для себе відповідь на це питання Ви зможете знайти в коментарях.

На жаль, абревіатури на складність ситуації на ринку юридичних послуг не впливають, але допомогти пристосуватися до нових економічних умов вони цілком спроможні.

Катерина Бутовченко

«Форма ведення бізнесу не є визначальною» 

Віктор Мороз, керуючий партнер ЮК «Правова гільдія»

Як відомо, будь-який колектив об’єднується у певній організаційній формі. Для колективів юристів зазвичай це адвокатські об’єднання або комерційні організації (найчастіше товариства з обмеженою відповідальністю). На мій погляд, з точки зору структурування відносин форма ведення бізнесу не є визначальною. Низка юридичних колективів сьогодні здійснює свою діяльність одночасно у формі адвокатського об’єднання та комерційної організації. Безсумнівно, адвокатське об’єднання має певні переваги, гарантовані законодавством у сфері здійснення адвокатської діяльності, як то збереження адвокатської таємниці, недоторканність адвокатів тощо. Однак комерційні організації є привабливішими в питаннях оподаткування. Проте структурування відносин у колективі залежить від політики керівництва колективу та сприйняття такої політики працівниками.

Обираючи назву своєї компанії, ми виходили з того, що використання в назві компаній імен партнерів, які ще не є занадто відомими на вітчизняному юридичному ринку, є проявом егоцентризму, а тому повністю відійшли від цій ідеї. Проаналізувавши використання таких термінів, як правові групи, патентно-юридичні агенції, бюро, ми дійшли висновку, що такі слова є загальновживаними, загальними та досить поширеними. Тому ми використали в назві структуру «правова гільдія», яка за аналогією з середньовічними гільдіями ремісників показує, що ми ставимося до права як до нашого ремесла та є спілкою ремісників у праві, і додали поєднання імен головних партнерів Віктора Мороза та Алли Пустовіт - «ВікторіАл». Таким чином ми отримали назву: «Правова гільдія «ВікторіАл».

Будувати відносини та розподіляти права і обов’язки всередині компанії слід виходячи з Найрозвиненіших сторін працівників, досвіду їх роботи, інтересу в тих чи інших практиках і психологічного портрета. На мою думку, цілком ефективною є форма партнерства, коли працівники проходять шлях від молодшого юриста до партнера протягом восьми - десяти років роботи в межах компанії, Будь-який працівник повинен мати свій обсяг відповідальності, який має збільшуватися зі зростанням працівника.

Таким чином, ефективне управління компанією та її успішний розвиток залежать від дій кожного працівника та визначається грамотним управлінням керівництва компанією човном, який згідно з висловом героя мультфільму, попливе так, як ви його назвете.

«Для структурування відносин у колективі важливо абсолютно все»

Оксана Кобзар, партнер ЮФ FELIX

Організаційна структура - це база для реалізації всіх функцій менеджменту, ми маємо відчувати її, як землю під ногами. Для структурування відносин у колективі важливо абсолютно все. На мотивацію юристів безпосередньо впливає формат їхніх взаємовідносин з компанією - чи це відносини трудового найму, чи договірні відносини. Ступінь формальної залежності юристів від компанії визначає підхід до роботи і відстань до клієнта. Це суто індивідуальний вибір, який залежить від тих цілей, що ставить перед собою фірма в особі партнерів.

Обираючи форму ведення бізнесу, ми зупинилися на тому, що простіше та ефективніше в плані оподаткування. Кожен формат має право на існування з точки зору маркетингової стратегії. Якщо позиціонування правильне, воно знайде відгуку цільового клієнта. У нашому випадку вибір форми був суто прагматичним з позиції інтересів фірми в цілому.

Один з головних факторів управління класик Девід Майстер називав важелем. По-простому має бути правильне співвідношення кількості юристів на одного партнера. Партнери керують своїми практиками та поділяють між собою адміністративні функції, і кожен партнер веде за собою свою групу юристів. Вважаю, що так має бути. Але за умови, що юристи всіх практик вмітимуть ефективно працювати командою, на спільний результат, адже більшість замовлень лежать в точці перетину практик. Дуже важко зберігати цілісний образ та спільну відповідальність перед очима клієнта, щоб він відчував свій фул-сервіс у провідній юридичній фірмі. Можливо, тому в нашій фірмі поділ практик між партнерами не настільки чіткий, як у деяких інших. Головне - є розуміння того, що ми одне ціле й працюємо на одну мету.

design by Andrew Grachev
СКИДКА 20%