Зловживання корпоративним правом шкодить здоров’ю товариства
Статья Натальи Кожемякиной для издания "Юридична газета"
Концепцією зловживання правом займалися багато вчених, проте досі серед науковців немає єдиного підходу до розуміння цього поняття. Деякі з них взагалі не визнають наявність цієї концепції, пояснюючи тим, що зловживання правом означає вийти за межі права і діяти, не маючи на це права. Однак Цивільний кодекс України ч. 3 ст. 13 практично легалізував концепцію зловживання правом, вказавши, що при здійсненні своїх прав особа повинна утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Слід відмітити, що зловживання правом має місце в багатьох галузях права. Щодо зловживання корпоративним правом стосовно товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) найпоширенішими його проявами є:
- систематичне не з`явлення учасника на загальні збори;
- навмисне блокування прийняття рішень загальними зборами шляхом голосування «проти».
Зловживаючи своїми корпоративними правами, учасник ТОВ фактично блокує діяльність товариства. Причини блокування можуть бути різними: хвороба, небажання брати участь у діяльності товариства, байдужість, неотримання повідомлення про проведення загальних зборів, навмисне неодноразове ігнорування загальних зборів або голосування проти рішень з питань порядку денного. Якщо блокування діяльності товариства здійснюється учасником навмисно і цим порушуються права інших учасників, а товариству завдається шкода, має місце зловживання корпоративним правом.
Приклад зловживання з практики. ТОВ необхідно поповнити обігові кошти. Запропоновано в порядку денному збільшити статутний капітал ТОВ шляхом залучення додаткових інвестицій за рахунок вкладів учасників. Усього в діяльності ТОВ задіяно два учасники з частками в статутному капіталі 50 % та 50%. Один з них не бажає жодним чином брати участь у діяльності товариства, неодноразово не з`являється на загальні збори, при цьому повідомляється про їх проведення належним чином. Ситуація повторюється неодноразово, товариство несе збитки.
У наведеному прикладі має місце зловживання корпоративним правом, а саме: систематичне не з`явлення учасника на загальні збори. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» збори вважаться повноважними, якщо на них присутні учасники, які сукупно володіють більш як 60 % голосів. Будь-які загальні збори ТОВ повинні розпочатися з визначення кворуму. У випадку, якщо встановленого законом необхідного кворуму не досягнуто, збори не повноважні приймати рішення. Беручи до уваги вимоги законодавства до кворуму зборів, заблокувати проведення загальних зборів можуть учасники, які володіють 40 % та більше відсотків голосів, адже для кворуму необхідно 60 % + 1 голос.
Слід зазначити, що брати участь в управлінні справами товариства – право, а не обов`язок учасника (ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»). Пасивність (нез`явлення на загальні збори) учасника є правомірною та не протирічить законодавству України. Причому така правомірна пасивність не є підставою для автоматичного припинення корпоративних прав учасника. Але в деяких випадках небажання брати участь в управлінні справами товариства перешкоджає іншим його учасникам брати участь у розгляді питань порядку денного, прийняття рішень та як наслідок порушує їх право на участь в управлінні товариством, а іноді й завдає шкоди самому товариству. У такому випадку має місце зловживання корпоративним правом.
На жаль, законодавство України не передбачає позасудових механізмів впливу на учасника з блокуючим контролем. У такому випадку товариству доведеться обирати: домовлятися із не сумлінним учасником, виходити з товариства іншим учасникам або захищати свої права у судовому порядку. Судова практика з цього питання неоднозначна, проте останнім часом суди дедалі частіше стають на бік товариства, поширюючи правила ст. 13 ЦКУ на корпоративні права. При цьому щоразу варто враховувати систематичність нез`явлення на загальні збори, вину блокуючого учасника, належні та допустимі докази, які це підтверджують. Намітилася позитивна тенденція, що систематичне нез`явлення на загальні збори визнається судами зловживанням корпоративним правом, блокуючого учасника зобов`язують припинити зловживання правом шляхом його реєстрації та прийняття участі у наступних, після набрання рішенням законної сили, чергових загальних зборах учасників ТОВ. Проте слід відмітити, що блокуючий учасник, наприклад, з 50 % голосів, навіть якщо й з`явиться на загальні збори, може навмисно блокувати прийняття рішень з питань порядку денного (голосувати «проти»).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» рішення щодо визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, у тому числі зміна розміру статутного капіталу товариства, а також виключення учасника рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників. У даному випадку законодавство України також не передбачає механізмів впливу на такого учасника, адже він має право голосувати на загальних зборах відповідно до свого переконання та бажання. Змусити блокуючого учасника, у тому числі в судовому порядку, голосувати «за» чи «проти» неможливо. І це правильно. З огляду на те, що судове рішення не може захистити права учасників та товариства на майбутнє, блокуючий учасник може й далі не з`являтися на збори до наступного рішення суду. Як вихід з такої ситуації позивачі дедалі більше вимагають виключити учасника з ТОВ унаслідок систематичного нез`явлення на збори. Проте суди відмовляють у задоволенні позовних вимог, оскільки виключення учасника з товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, а не суду (п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
На практиці мають місце випадки, коли існує кворум та необхідна кількість голосів для прийняття рішень з питань порядку денного (наприклад, збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів учасників), але учасник своїм нез`явленням на збори блокує реалізацію прийнятого на загальних зборах рішення. Наприклад, у товаристві троє учасників, двоє з яких сукупно володіють кількістю голосів, необхідною для кворуму та прийняття рішення з питань порядку денного, у тому числі щодо збільшення статутного капіталу (наприклад, 67 %). Один учасник на збори систематично не з`являється, ігнорує їх проведення, хоча повідомляється належним чином. Учасники із сукупною часткою в статутному капіталі 67 % голосують одностайно за збільшення статутного капіталу шляхом внесення всіма трьома учасниками додаткових вкладів. Орган державної реєстрації відмовляє в проведенні державної реєстрації змін до статуту з причин того, що рішення про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу не може бути прийнято за учасника, який не брав участі у зборах. Як бачимо, навіть таким чином учасник може заблокувати діяльність товариства, проте це не зловживання корпоративним правом. Учасник не зобов`язаний сплачувати додаткові вклади проти своєї волі, оскільки закон не передбачає такого обов`язку. У такому випадку учасники, які беруть участь у зборах, при наявності кворуму, можуть прийняти рішення про внесення ними додаткових вкладів та зменшення у зв`язку з цим частки в статутному капіталі учасника, який не з`явився
Крім того, можна порадити відповідальним учасникам господарських товариств у цьому випадку виключити несумлінного учасника з ТОВ. Одразу зазначимо, цей шлях є досить складним для товариства, оскільки пов`язаний з необхідністю збирання доказової бази та відсутністю чіткого законодавчого регулювання вказаного питання. Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Обов 'язки учасника ТОВ закріплені ст. 11 Закону України «Про господарські товариства», перелік яких не є вичерпним. Законодавство не дає чіткого розуміння «систематичного» невиконання учасником обов'язків перед товариством, проте, на думку Держпідприємництва України, це три чи більше разів (Лист від 12.05.2003, №2859). Щодо перешкоджання учасником досягненню цілей товариства, то такими цілями для товариства є насамперед отримання прибутку. Логічно було б зробити висновок, що прямим наслідком перешкоджання учасником досягненню цілей товариства є зменшення прибутку. Але в такому випадку товариству необхідно буде довести прямий причинний зв`язок між поведінкою учасника та зменшенням прибутку ТОВ, що є досить складним на практиці. У будь-якому випадку рекомендуємо товариству письмово фіксувати кожне невиконання або неналежне виконання обов`язків несумлінного учасника. Це можуть бути листи з вимогою про припинення правопорушень та/або належного виконання обов`язків, попередження про вчинення правопорушення та про його неприпустимість. Як було зазначено вище, виключення учасника у судовому порядку неможливо, оскільки це відноситься до виключної компетенції загальних зборів.
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що чіткого досконалого законодавчого регулювання проблеми подолання зловживання корпоративним правом на даний час немає. Недостатність нормативного регулювання, неоднозначна судова практика дозволяють блокуючим учасникам зловживати своїми корпоративними правами. І хоча намітилася позитивна тенденція вирішення корпоративних спорів у судовому порядку, все ж хотілося б мати можливість захистити корпоративні права й в позасудовий спосіб. З цього приводу корисним видається досвід Великої Британії, де взагалі кворум для проведення загальних зборів складають дві особи (учасники компанії, присутні особисто або через представника). Внаслідок такого низького кворуму зловживань корпоративним правом у цьому аспекті у Великобританії практично не існує. Є багато противників зниження кворуму для проведення зборів в Україні, пояснюючи це суттєвою небезпекою «корпоративній безпеці» товариства, оскільки це дозволяє проводити так звані паралельні чи автономні збори з різним складом учасників, на яких приймаються кардинально протилежні рішення, формуються різні склади органів управління. Але про кворум у дві особи не йдеться. У правовій науці намітився ще один підхід подолання вказаної проблеми: у разі систематичної неявки учасника на збори (наприклад 3 і більше разів), вимоги до кворуму повинні бути зменшені. Таким чином передбачається збалансувати права учасника, який не з`являється на збори, та інших учасників товариства.
Поки точаться дискусії навколо подолання проблеми зловживання корпоративним правом, для учасників діючих ТОВ залишається тільки порадити захищати свої корпоративні права або шляхом домовленостей, або в судовому порядку. Учасникам майбутніх ТОВ рекомендуємо обов`язково враховувати дану проблему при створенні підприємства, ретельно опрацьовуючи положення установчого документа.
«Юридична газета» №41-42 (331-332) від 16 жовтня 2012 року